понеділок, 25 листопада 2013 р.

Євроінтеграція по-бібліотечному - 2



В попередньому пості я обіцяла розповісти про культуру польського містечка Кросно, з бібліотекою якого нас пов`язує багаторічна дружба і співпраця.
Кросно - невелике місто, мешкають в ньому 47 тисяч мешканців, за розмірами і кількістю населення воно подібне на сотні українських райцентрів. Але, тільки за розмірами і кількістю. Тому що на прикладі цього маленького європейського міста можна прослідкувати, як в Європі, зокрема в Польщі, піклуються про бібліотеки і культуру.
На цій світлині - Регіональний центр культури, тільки виглядає він, як столичний палац. Там щотижня відбуваються театральні і музичні вистави, експонуються художні виставки, гастролюють знані польські і зарубіжні артисти, працює близько 20 самодіяльних колективів, де кожен мешканець Кросно може розвивати свій талант і проводити своє дозвілля.
Я відвідала його в минулий приїзд, а цього разу на початку культурної частини нашої поїздки ми побували у Підкарпатському музеї.
Це краєзнавчий музей, нещодавно відреставрований і добудований, в якому знаходяться культурні та археологічні пам`ятки цієї землі. Гордістю музею є колекція гасових ламп, яка налічує понад 4 тисячі експонатів і є найбільшою в Європі, а може і у світі. Ці лампи є місточком між Львовом і Кросно, адже їх винахідник, Ігнацій Лукасевич, зі Львова переїхав до Кросно. Колекція ламп просто вражає.



Зазирнули ми й в Музей ремесел, передивились його невеличку експозицію, яку цього року також оновили, а будинок відремонтували.
 До цього музею відноситься також міська вежа, з якої відкривається чудовий вигляд на Кросно.
На реставрованих стінах цієї пам`ятки експонують свої роботи місцеві художники, старовинний годинник справно відлічує хвилини і години, а три дзвони створюють неповторну музику міста.


 І думали ми, що більше Кросно навряд чи нас чимось здивує, але помилились, тому що наступного дня, після семінару, ми відвідали Центр спадщини шкла.
Під час нашого попереднього візиту два роки тому на цьому місці був маленький виставковий зал, а за цей час до нього добудовано сучасне приміщення і створено перший в Польщі культурно-туристичний інтерактивний проект. Це надзвичайно атракційний, пізнавальний, дивовижний проект, який нас просто зачарував!
Ми сфотографувались біля величезного шкляного серця, яке складається з сотен маленьких сердець з прізвищами благодійників, що долучилися до будівництва цього центру,
у холі, на тривимірній підлозі, "постояли" на натягнутому над намальованою гутою канаті,
потім спустилися в майстерню і з захопленням спостерігали, як в умілих руках майстра крапля розплавленого шкла перетворюється у витвір мистецтва.

Кожен з нас міг випробувати себе в гутній справі і видути з гарячої шкляної маси свій шедевр :) і отримати за це пам`ятну медаль.
...А потім...








потім ми просто ходили і дивились на ці рукотворні дива і не могли відвести очей і хотілося обов`язково повернутися знову...
в маленьке містечко, де ти почуваєшся затишно і безпечно і зовсім не відірвано від світової культури, повернутися в Європу, яка була вже так близько...


Немає коментарів:

Дописати коментар