Сьогодні у нашій бібліотеці було по-особливому тепло і святково. Було багато гарних і світлих людей, які прийшли на зустріч з відомою львівською письменницею, редактором, перекладачем і просто щирою та теплою людиною Оксаною Думанською.
25 січня пані Оксана відсвяткувала свій ювілей, а сьогодні її вітали друзі, колеги, читачі, бібліотекарі - усі, хто її знають і люблять.
Як колись зазначила сама Оксана Іванівна, - "бібліотечний рейтинг - найцікавіший!", бо "коли я ходжу по бібліотеках і бачу 10-15 цих "зашурканих" книжок і оцей блочок "отримано-повернуто", то в мене серце розривається від успіху".
Ця зустріч була першою у новому році в новому проекті "Люди, що читають: літературна кав'ярня". На початку розмови Оксана Думанська зачитала уривок з оповідання Поліни Жеребцової із книги "Тонка сріблиста нить", яка щойно вийшла у Видавництві Старого Лева і яку з російської переклала пані Оксана.
Наша гостя із захопленням говорила не так про себе, як про книги, які редагує чи перекладає, про людей, з якими зводила її доля, і які її оточують... Розповідала про знайомство з Василем Шклярем, який був її однокурсником у Київському університеті ім. Тараса Шевченка, з Іриною Жиленко та Володимиром Дроздом, Іваном Драчем, Михайлом Слабошпицьким...
Зачепили тему слави і ставлення до неї, а також говорили про молодих письменників, які стали популярними у 16 років. "Я співчуваю їм, - сказала Оксана Думанська, - адже вони написали про те, що пережили у свої 16-ть, а попереду іще все життя. Тому, напевно, треба зробити паузу, перечекати, щоб згодом знову мати що сказати читачам"...
Чимало теплих слів почула ювілярка на свою адресу від своїх друзів і колег: Мирона Іваника,
Наталі Скосаревої,
Роксолани Лемик, а також колишніх учнів - студентів Української академії друкарства і, звісно, від бібліотекарів.
Приємним сюрпризом для письменниці стала виставка робіт юних художників студії дитячої ілюстрації "Мальована книга" - портрети Оксани Думанської та ілюстрації до її творів.
Ювілярка принесла в дарунок бібліотеці чимало гарних книг, які нещодавно побачили світ, і до видання яких пані Оксана причетна чи як редактор, чи як перекладач.
Словом, подарунки були як для уродинниці, так і від неї. Оксана Іванівна принесла із собою власноруч випечений бездріжджевий хліб, яким пригостили усіх присутніх.
(Та й подаровані їй фрукти пані Оксана роздала дітям).
Для усіх присутніх гарним подарунком стала година спілкування з мудрою, щирою, відвертою та щирою авторкою чудових книг - "випадковою письменницею" (як вона сама себе називає) Оксаною Думанською.
Немає коментарів:
Дописати коментар