пʼятниця, 17 січня 2014 р.

Мрії стали реальністю!

Я, як і багато з вас, люблю мріяти, і намріяла за попередні роки дуже багато... Аж ось мої мрії почали збуватися, звісно, з Божою поміччю. На новорічні свята протягом 2011-2014 років мені уже тричі пощастило побувати на  паломницьких зустрічах, які організовує екуменічна спільнота Тезе. Найбільше мене вразила присутність великої кількості молодих людей різних конфесій, яких об'єднує спільна молитва.



Атмосферу цих новорічних зустрічей словами передати не можна, її треба відчути. Це вплинуло і на мою свідомість.  



Окрім цього, організаторами груп були передбачені екскурсії по містах, які ми проїжджали. Мрії збувалися одна за одною. Під час першої подорожі я була вражена Берліном і Дрезденом, під час другої - зачарована Римом і Венецією та після останньої поїздки закохалася у Страсбург, Прагу та Париж. 
Цього року європейська зустріч проводилася у Страсбурзі (Франція). 


Близько 30 тисяч молодих людей були прийняті сім'ями громадян Франції та Німеччини, які проживають по обидва боки річки Рейну. Нас з друзями поселили у район Ортенау, місто Бергхауптен (Німеччина). Сімейне подружжя, до якого я потрапила з подругою, було надзвичайно привітним і турботливим.   Чотири дні, що були проведені у цій сім'ї, залишаться у нас в пам'яті надовго. На прощання, ми німецькою мовою (промову допомогли скласти друзі) висловили свою вдячність фрау Мешчілд та Хорсту.



На підтримку Євромайдану в Києві українська молодь зібралася біля Європарламенту у Страсбурзі та заспівала гімн України.


А далі... Далі мандрівка Парижем по відомому бульвару Сен-Жермен, 



краєм ока побачила юнацьку бібліотеку 


відвідала Нотр-Дам, 




сфотографувалася біля пам'ятника Тарасові Шевченку



та університету Сорбонни,



та піднялася сходинками на Ейфелеву вежу (ось вона - моя мрія).




 Потім ми поїхали до міста Праги, де нам провели чудову екскурсію. Це місто  найбільше вразило мене вишуканою архітектурою. Особливо приємно було чути звідусіль рідну українську мову (у Празі багато українських заробітчан). Відвідавши церкву та монастир Діви Марії Сніжної, зовсім несподівано ми опинилися в ...



 - старій монастирській бібліотеці! Моєму здивуванню не було меж! (І тут мене переслідує робота) :).
Я побачила надзвичайно цінні видання, рукописи та документи, які віддавали старовиною та мудрістю. Нам дозволили оглянути їх, доторкнутися до рукописного пісенника, інших видань. Ми почути як співає українську пісню "Реве та стогне Дніпр широкий..." монах-францисканець (який нас супроводжував та розмовляв з нами російською мовою). Ця бібліотека відноситься до найцінніших, хоч і маловідомих барочних монастирських бібліотек, які вціліли у Празі. Вздовж стін стояли вишукані барочні книжкові шафи, на поличках розміщені надставки з ранньорококовою різьбою, і багато-багато книг у коробках, які ще потрібно описати та розставити (навіть запропонувала свою допомогу, як бібліотекаря :)).





І ще одне! Ця подорож збагатила мене на велику кількість фото левів для поповнення нашої фотогалереї "Лео-кадр". Ось така моя незабутня новорічна мандрівка!

1 коментар:

  1. кожна наша мандрівка збагачує як розум, так і душу. дуже радію за Вас.

    ВідповістиВидалити