Володимир Висоцький… Поет, композитор, бард,
актор.
Сьогодні
він міг би бути серед нас, адже 75 років – це не так уже й багато, проте доля
відміряла йому лише 42. Але він живе – у фільмах, аудіозаписах, книгах, у
спогадах тих, хто його знав і любив. Його пісні, які були популярні 40-50 років
тому, не втратили своєї актуальності і нині.
«Мне дожить не успеть, так хотя би – допеть…» -
вечір під такою назвою, присвячений 75-річчю від дня народження Висоцького,
відбувся нині у нашій бібліотеці. Ведуча – Юлія Соколова - розповідала цікаві і
маловідомі факти з біографії актора, а також залучила до участі у вечорі юну
актрису театру «Маска» Марію Климко, яка від імені Марини Владі зачитувала спогади
про Володю,
і
володаря ІІ премії конкурсу авторської пісні «Оксамитові барви» Назарія
Ямелінця.
Для багатьох присутніх і, зокрема,
старшокласників СШ №24,
став
відкриттям той факт, що Володимира Висоцького з Україною пов’язують і родинні стосунки, і зйомки у
фільмах. Його батько – Семен Володимирович – народився у Києві, а у Мукачевому
жив рідний дядько Володимира Олексій Висоцький, до якого майбутній поет школярем
приїздив на літні канікули. А зйомки одного з фільмів, у яких знімався молодий
актор Висоцький, «Кар’єра
Діми Горіна», знімався у Карпатах, у містечку Сколе Львівської області та в
Ужгороді…
Присутні
мали змогу ще раз почути неповторний хриплуватий голос Висоцького, послухати
його глибокі й проникливі пісні, зазирнути за лаштунки особистого життя,
сповненого кохання, зрад і перепитій, переглянути фотографії і відеоролики, хоч
трохи наблизившись до генія самобутнього барда, який, як рідний, входив зі
своїми забороненими за часів Радянського Союзу записами пісень не лише в
домівки, але й у серця усіх, хто його слухав, а відтак любив і співпереживав
усім серцем. Сьогодні Володимир Семенович став ближчим і нам…
Немає коментарів:
Дописати коментар