Книжковий шлях - класична подорож - цікаве спілкування...

Незвідані шляхи книжкові... Ось і сьогодні, завдяки книгам, професійним зв'язкам з колегами і простому бажанню пізнавати світ, ми знову побували за кордоном. В Ленінградській області, під Санкт - Петербургом, в селі Ізвара, в музеї - садибі М.К.Реріха. Мандрівка наша на цей раз була віртуальною, але вражень від неї залишилось багато. 
Колеги з Ленінградської обласної бібліотеки для дітей запросили нас до цікавого діалогу про творчість Тараса Шевченка "И степь, и горы за Днепром..."

Скайп-спілкування відбувалося у рамках  проекту Ленінградської обласної бібліотеки для дітей "Книжковий шлях - 2014 - BOOKWAY". Тема цього року: "Книга и чтение в русской усадьбе: настоящее и будущее". Свято людини, яка читає, у класичному пейзажі. Ідея проекту проста й геніальна водночас: впродовж кількох днів (з 2 по 5 липня) у мальовничих садибах Ленінградської області відбуваються наукові конференції, семінари, читання, обговорення, присвячені видатним письменникам - класикам російської літератури. Приємно, що другий день фестивалю, 3 липня, проходив у музеї-садибі Миколи Реріха у селі Ізвара, і один з пунктів програми був присвячений нашому генію Тарасові Шевченку. Власне, своєрідний скайп-флеш-моб перекинув місток єднання й взаєморозуміння між двома містами - Санкт-Петербургом та Львовом, а відтак, і між двома народами - російським та українським. 

Впродовж діалогу ми говорили про літературу, про наші бібліотеки, читачів, про творчість Тараса Шевченка. Кобзар, як совість і символ незламного духу українського народу, незримо був присутній під час почергового читання його поезій: ми читали їх українською, а читачі, письменники, бібліотекарі, які зібрались у садибі М. Реріха в Ізварі - російською. 
Це був справжній книжковий шлях, яким ми йшли спільно, адже Велике Слово Великого Поета об'єднує і допомагає взаєморозумінню.

А ще у Ленінградської бібліотеки є свій талісман - кумедний плюшевий кіт і традиція: якщо смикнеш кота тричі за хвіст - твоє бажання обов'язково здійсниться. Тому нас до сліз розчулило побажання російської письменниці Катерини Мурашової: "Мир - Україні! Щоб між нашими народами завжди був мир!"